Група №2 «Цікавинка»
Вас вітають:
Вихователь: Химич Тетяна Андріївна (освіта-вища, «спеціаліст вищої категорії», педагогічне звання «вихователь-методист» )

портфоліо педагога
за посиланням ⇒
Помічник вихователя: Нагорна Марина Яківна

Портфоліо групи:
Вік дітей: середній вік (4 — 5 років)
Наше педагогічне кредо: «Якщо твої наміри розраховані на рік-сій жито, якщо твої задуми розраховані на десятиліття-саджай дерева. Коли ж вони сягають віків-виховуй дітей»
Працює гурток логіко-математичного спрямування «Мудрі пізнайки»: задовольняє потребу й цікавість дітей до математики, логіки, розвивати сенсорні еталони шляхом використання паличок Кюїзенера, формує навички та вміння групувати предмети по кольору і величині, встановлювати рівність і нерівність двох груп предметів, навчає вимірювати за допомогою паличок Кюїзенера, розрізняти і називати геометричні фігури.
Профільність групи: формування сенсорно-пізнавальної компетенції дошкільників
Використовуємо в роботі з дітьми палочки Кюїзенера і блоки Д’єнеша як засіб розвитку сенсорних еталонів та формування пізнавальних процесів
Наш девіз:
Група наша «Цікавинка»,
В ній і гра, й дива, й новинки,
Числа в кольорі вивчаємо, і фігури викладаємо,
Виміряємо, будуємо, а ще рахуємо й фантазуємо.
Малята, поспішайте всі до нас,
Ми цікаво з вами проведемо час.
Наш гімн:
1.Разом з сонечком встаєм
В нашу групу ми ідем,
Любимо пісні і сміх
Вихователів своїх
Приспів:
Гру цікаву ми почнем,
Гарну пісню заведем,
На заняттях попрацюєм,
Порахуєм, помалюєм.
Вивчим віршик залюбки
І послухаєм казки.
2 .Ми-розумні, ми-кмітливі,
Інтелектуали-ми.
В нашу групу завітайте,
Будем дуже раді ми.
Пріоритетні завдання групи:
1 Формування логіко-математичних навичок дошкільників за допомогою паличок Кюїзенера під час занять з «Кольорової алгебри».
2 Використання нетрадиційних технік зображувальної діяльності.
3 Забезпечення якісної організації освітньо-виховного процесу, спрямованого на пізнавальний розвиток дошкільників.
В групі виховуються: 18 малюків віком від 4 до 5 років

Режим організованої життєдіяльності дітей
| Режимні процеси | Середня група |
| Прийом дітей, ранковий огляд, ігри | 7.30 — 8.00 |
| Ранкова гімнастика | 8.00 — 8.10 |
| Підготовка до сніданку, сніданок | 8.10-8.40 |
| Ігрова та індивідуальна діяльність | 8.40 — 9.00 |
| Організована навчально-пізнавальна діяльність | 9.00 — 9.55 |
| Підготовка до прогулянки, прогулянка, ігри | 9.55 – 11. 50 |
| Повернення з прогулянки, миття рук, обличчя, підготовка до обіду | 11.30 – 11.45 |
| Обід | 11.45 – 12.15 |
| Підготовка до сну, сон | 12.15 – 15.00 |
| Поступовий підйом, загартовуючі процедури | 15.00 – 15.30 |
| Ігри, самостійна художня діяльність, гурткова робота | 15.35 – 16.00 |
| Підготовка до вечері, вечеря | 16.00 – 16.30 |
| Підготовка до прогулянки, прогулянка, спортивні ігри, праця, повернення дітей додому | 16.30- 18.30 |
Особливості розвитку дітей середнього дошкільного віку
Найбільш яскраво розвиток дітей середнього дошкільного віку (4-5 років) характеризують зростаюча довільність, цілеспрямованість психічних процесів, що свідчить про збільшення участі волі в процесах сприйняття, пам’яті, уваги.
Сприйняття
Дитина освоює прийоми активного пізнання властивостей предметів: вимірювання, порівняння шляхом накладення, прикладання предметів один до одного і т.п. В процесі пізнання дитина знайомиться з різними властивостями навколишнього світу: кольором, формою, величиною, предметів, характеристиками часу, простору, смаку, запаху, звуку, якості поверхні. Вона вчиться сприймати їх прояви, розрізняти відтінки і особливості, освоює способи виявлення, запам’ятовує назви.
У цей період формуються уявлення про основні геометричні фігури (квадрат, коло, трикутник, овал, прямокутник і багатокутник); про сім кольорів спектру, білий і чорний; про параметри величини (довжину, ширину, висоту); про простір (далеко, близько, глибоко, мілко, там, тут, вгорі, внизу); про час (ранок, день, вечір, ніч, пору року, години, хвилини і ін.); про особливі властивості предметів і явищ (звук, смак, запах, температуру, якість поверхні та ін.).
Увага
Збільшується стійкість уваги. Дитині стає доступною зосереджена діяльність протягом 15-20 хвилин. При виконанні будь-яких дій вона здатна утримувати в пам’яті нескладну умову.
Для того, щоб дошкільник вчився довільно управляти своєю увагою, його треба просити більше міркувати вголос. Якщо дитину 4-5 років просити постійно називати вголос те, що вона повинна тримати в колі своєї уваги, то вона буде у змозі довільно протягом досить тривалого часу утримувати свою увагу на тих чи інших предметах та на їх окремих деталях, властивостях.
Пам’ять
У цьому віці починають розвиватися процеси спочатку довільного пригадування, а потім і умисного запам’ятовування. Вирішивши щось запам’ятати, дитина тепер може використовувати для цього і деякі дії, наприклад повторення.
До кінця п’ятого року життя з’являються самостійні спроби елементарної систематизації матеріалу в цілях його запам’ятовування. Довільне запам’ятовування і пригадування полегшуються, якщо дитині зрозуміла і емоційно близька мотивація цих дій (наприклад, запам’ятати, які іграшки потрібні для гри, вивчити вірш «в подарунок мамі» і т. д.). Дуже важливо, щоб дитина з допомогою дорослого осмислювала те, що вивчає. Осмислений матеріал запам’ятовується навіть тоді, коли не ставиться мета його запам’ятати. Безглузді елементи легко запам’ятовуються лише в тому випадку, якщо матеріал приваблює дітей своєю ритмікою, або, як лічилки, вплітаючись у гру, стає необхідним для її здійснення.
Об’єм пам’яті поступово зростає, і дитина п’ятого року життя більш чітко відтворює те, що запам’ятала. Так, переказуючи казку, вона намагається точно передати не тільки основні події, а й другорядні деталі, пряму і авторську мову. Діти запам’ятовують до 7-8 назв предметів. Починає формуватися довільне запам’ятовування: діти здатні прийняти завдання на запам’ятовування, пам’ятають доручення дорослих, можуть вивчити невеликий вірш і т.д.
Мислення
Починає розвиватися образне мислення. Діти вже здатні використовувати прості схематичні зображення для вирішення нескладних завдань. Вони можуть будувати за схемою, вирішувати завдання з лабіринтами. Розвивається передбачення. Діти можуть сказати, що відбудеться в результаті взаємодії об’єктів, на основі їх просторового розташування. Проте при цьому їм важко стати на позицію іншого спостерігача і у внутрішньому плані вчинити уявне перетворення образу. Мислення в цілому і більш прості процеси, які в його складі (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація), не можна розглядати окремо від загального змісту діяльності дитини, від умов її життя і виховання.
Рішення задач може відбуватися в наочно-дійовому, наочно-образному і словесному планах. У дітей 4-5 років переважає наочно-образне мислення, і головне завдання педагога – формування різноманітних конкретних уявлень. Але не слід забувати, що мислення людини – це і здатність до узагальнення, тому необхідно також навчати дітей узагальнювати. Дитина даного віку здатна аналізувати об’єкти одночасно за двома ознаками: кольором і формою, кольором і матеріалом і т.п. Вона може порівнювати предмети за кольором, формою, величиною, запахом, смаком та іншими властивостям, знаходячи відмінності і подібність.
До 5 років дитина може зібрати картинку з чотирьох частин без опори на зразок і з шести частин з опорою на зразок. Може узагальнювати поняття, що відносяться до наступних категорій: фрукти, овочі, одяг, взуття, меблі, посуд, транспорт.
Уява
Уява продовжує розвиватися. Формуються такі її особливості, як оригінальність і довільність. Діти можуть самостійно придумати невелику казку на задану тему.
Мовлення
В середньому дошкільному віці покращуються вимова звуків і дикція. Мова привертає увагу дітей і активно використовується ними. Інтерес викликають ритмічна структура промови, рими. Розвивається граматична сторона мовлення. Діти займаються словотворенням на основі граматичних правил. Мова дітей при взаємодії один з одним носить ситуативний характер, а при спілкуванні з дорослим стає позаситуативною.
Збагачується словниковий запас дітей, розширюються можливості використання слів. Якщо звертати увагу дитини на явища природи, на її красу, розглядати разом з нею пейзажі, то вже в 4-5 років вона починає оперувати відповідним словником. І хоча в цьому віці діти в основному говорять про колір і розмір об’єктів, майже третя частина визначень розгорнуті, тобто з перераховуванням двох-трьох ознак, з елементами порівняння, з поясненням («Сніг білий і дещо блакитний»; «Блищить, як золотий»).
На п’ятому році життя дитини дещо змінюється і морфологічний склад висловлювань за рахунок більш частішого використання дієслів, прикметників і прислівників. Це сприяє тому, що в мові з’являються прості поширені речення та складні. Коли діти вчаться розповідати, у них формуються багато елементів зв’язного мовлення.
Ви запитуєте — ми відповідаємо
Ми радо відповімо на всі ваші запитання, що вас цікавлять. Надсилайте повідомлення.