Щоб сприяти особистісному розвитку дитини 4-5 років, необхідно враховувати наступне.

По-перше, в цьому віці вже закладаються основи творчого відношення до предметного світу. Для цієї мети можна використовувати ті скромні поробки, які дитина створює своїми руками для гри або в якості подарунка кому-небудь. Якщо дорослий систематично буде підкреслювати, що дитина зробила щось сама, що вона вже багато чого вміє, зможе для кожного створити атмосферу заслуженого визнання й успіху, то задоволення, яке при цьому буде відчувати дитина, спонукатиме її і далі виконувати подібні завдання.

По-друге, в цей період може виникнути і справді пізнавальне ставлення до світу, безкорислива потреба в знаннях з інтересом і бажанням знати. Для подальшого розвитку пізнавального інтересу важливо не лише дати дитині нові знання в захоплюючій формі, необхідно максимально з повагою ставитися до її власних розумових пошуків і їх результатів. На п’ятому році життя дитина вже здатна мислити, не опираючись на безпосередній досвід. У неї з’являється коло словесних знань. Оперуючи такими знаннями, дитина може іноді приходити до неправильних висновків, отримувати логічно недосконалі результати. Будь-які прояви неповаги до цих перших самостійних інтелектуальних кроків можуть відбити у дитини інтерес до сфери знань і позбавити її впевненості в собі. Тому найважливішими вимогами до особистих відносин дорослих з дітьми і в їх взаємовідносинах один з одним є серйозне і шанобливе відношення до всіх, навіть хибних міркувань дитини.

Це не означає, що дорослі повинні схвалювати будь-які неправильні думки та міркування дітей. Дорослим слід не оцінювати дітей, а обговорювати з ними їх міркування і заперечувати їм на рівних, а не зверхньо. Звідси природно випливає, що новими по відношенню дитини до інших людей повинні стати, з одного боку, інтерес і повага до дорослого як до джерела нових знань і тактовного помічника в його власних інтелектуальних пошуках, а з іншого – шанобливе і зацікавлене ставлення до аналогічних інтелектуальних пошуків його однолітків.

У розвитку свідомості дітей відкриваються дві дуже важливі можливості, від правильного використання яких суттєво залежить загальний рівень їх розумового розвитку. Одна з можливостей пов’язана з тим, що на п’ятому році життя діти здатні в своєму пізнанні навколишнього виходити за межі того, з чим безпосередньо стикаються самі. Починаючи з цього віку діти можуть поступово накопичувати фактичні знання про різні предмети і явища, які вони не бачили і про які знають тільки зі слів дорослого (про тварин і машини, міста і країни тощо). Дуже важливо розуміти, що коли дитина накопичує такі уявлення, вона не просто збільшує обсяг знань про навколишнє. У неї природно виникає відношення до тих нових сфер життя, з якими її знайомлять. А це означає, що дорослий не тільки дає знання, а й принципово розширює коло подій і предметів, що викликають у дитини емоційний відгук: співчуття і обурення, повагу та інтерес.

В ігровій діяльності дітей середнього дошкільного віку з’являється рольова взаємодія. Вона вказує на те, що дошкільнята починають відокремлювати себе від прийнятої ролі. В процесі гри ролі можуть змінюватися. Ігрові дії починають виконуватися не заради них самих, а заради сенсу гри.