Правове виховання

 

Шановні батьки, чи знаєте Ви, що Організація Об’єднаних Націй у  Всесвітній декларації прав людини проголосила, що діти мають право на особливий захист, турботу і допомогу, і що «ребенок, ввиду его физической и умственной незрелости, нуждается в специальной охране и заботе, включая надлежащую правовую защиту, как до, так и после рождения» (Нью-Йорк, 20 ноября 1989г.)?

Не знаєте? Тоді ця сторінка як раз для Вас.

   Для початку нагадаємо, що дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку. Всі діти, народжені у шлюбі або поза шлюбом, повинні користуватися однаковим соціальним захистом. (Всесвітня декларація прав людини. Стаття 25).

    Дитина має право:

  • Право на життя. Право на ім’я.
  • Право на громадянство.
  • Право на відсутність дискримінації.
  • Право на свободу совісті і релігійних переконань.
  • Право на життя з батьками.
  • Право на працю.
  • Право на відпочинок.
  • Право на захист життя та здоров’я.
  • Право на освіту.
  • Право на відсутність рабства.
  • Право на житло.
  • Право на свободу слова.
  • Право на отримання іинформації.
  • Право корисування досягненнями культуры.
  • Право створювати сім’ю.
  • Право участі у науково-технічній та художній творчості.

     Народившись, дитина отримує право на громадянство, має право жити і виховуватися у сім’ї, знати своїх батьків, отримувати від них захист своїх прав і законних інтересів. На ім’я дитини може бути відкрито рахунок у банку.

Півторарічний громадянин має право відвідувати ясла.

Трьохрічний громадянин  має право відвідувати дитячий садок.

Шестирічний громадянин має право:

  • відвідувати школу;
  • самостійно заключати дрібні побутові угоди.

Десятирічний громадянин:

  • дає згоду на зміну свого імені та прізвища;
  • дає згоду на своє всиновлення або передачу в прийомну родину, або  відновлення батьківських прав своїх батьків;
  • висловлює свою думку про те, з ким із його батьків, після розірвання шлюбу,він хотів би жити;
  • має право бути заслуханим у ході будь-якого судового або адміністративного розгляду;
  • може вступати в дитячі суспільні об’єднання.

Чотирнадцятирічний громадянин:

  • може вибирати місце проживання (за згодою батьків);
  • має право за згодою батьків укладати будь-які угоди;
  • має право самостійно разпоряджатися своїм доходом, зарплатою, стипендією;
  • здійснювати свої авторські права, як результат своєї інтелектуальної діяльності;
  • може отримати дозвіл взяти шлюб у вигляді виключення, якщо склалися особливі обставини (при цьому наступає повна дієздатність);
  • допускається вступ на работу з дозволу батьків (на легку працю не більше 4 годин у день);
  • має право вимагати відміни усиновлення;
  • може навчатися водінню мотоцикла;
  • має право управляти велосипедом під час руху дорогами;
  • несе карну відповідальність за деякі злочини;
  • несе майнову відповідальність по укладених угодах, а також за заподіяну майнову шкоду;
  • може бути виключений зі школи за порушення.

П’ятнадцятирічний громадянин має право вступу на роботу (24 годинний робочий        тиждень).

Шістнадцятирічний громадянин має право:

  • отримати паспорт;
  • взяти шлюб при наявності поважних причин;
  • управляти мопедом при їзді по дорогах;
  • навчатися водінню автомобіля на дорогах в присутності інструктора;
  • заключати трудовий договір (контракт), рабочий тиждень не повинен перебільшувати 36 годин;
  • підлягає адміністративній та карній відповідальності за правопорушення.

Сімнадцятирічний громадянин підлягає початковому ставленню на військовий облік (видається приписне свідоцтво).

У 18 років настає повна дієздатність громадянина. Отримує всі права та накладає на себе будь-які обов’язки.

  Тепер про права дітей Ви знаєте багато, а щоб узнати все, можеш зазирнути в

головні документи.

Міжнародно-правові стандарти прав дитини.             

   ООН

1.     Декларація про соціальні і правові принципи, щодо захисту і благополуччя дітей,  особливо при передачі дітей на виховання та їх усиновлення на національному і  міжнародному рівнях від 03.12.1986 р.

2.     Керівні принципи ООН для попередження злочинності серед неповнолітніх  (Ер-Ріядські керівні принципи) від 14.12.1990 р.

3.     Мінімальні стандартні правила ООН, щодо відправлення правосуддя у відношенні         неповнолітніх (Пекінські правила) від 29.12.1985 р.

4.     Конвенція про права дитини від 20.11.1989 р.; вступила в силу 02.09.1990 р.

5.     Декларація про захист жінок і дітей у надзвичайних обставинах і в період озброєних  конфліктів від 14.12.1974 р.

6.     Віденська декларація і програма дій (1993 р.).

7.     Декларація прав дитини від 20.11.1959 р.

8.     Всесвітня декларація про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей                         від 30.09.1990 р.

        Рада Європи

1.   Європейська соціальна хартія від 18.10.1961 р.

2.   Європейський Союз

3.    Хартія Європейського Союзу про основні права від 07.12.2000 р.

    Захист прав дитини в Україні

1.    Конституція України

2.    Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р.

3.    Закон України «Про молодіжні і дитячі суспільні організації» від 01.12.1998 р.

4.    Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» від 21.06.2001 р.

5.    Закон України від 21.11.1992 р. «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» .

6.    Закон України  «Про освіту» від 05.09.2017 р.

7.    Закон України «Про допомогу соціальному становленню і розвитку молоді в  Україні» від 05.02. 1993 р.

8.    Закон України «Про органи і служби для неповнолітніх і спеціальні установи        для неповвнолітніх» від 24.01.1995 р.

9.    Громадянський кодекс Української РСР.

10.  Сімейний кодекс України.

11.  Карний кодекс.

12.  Декларація про загальні положення державної молодіжної політики України.

Чи замислювалися ви, де беруть витоки комплекс жертви або потреба агресії стосовно інших. Мало хто з батьків знає про булінг чи стикається з цим явищем в дитячому садку. Чому і як дитина дошкільного віку стає жертвою булінгу.

Види булінгу в дитсадку

Булінг (від англ. to bull — переслідувати) — свідома агресивна поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої.

Булінг у ДНЗ (ЗДО) може проявлятися як тиск:

  • психологічний
  • фізичний.

Часто діти застосовують і фізичний, і психологічний тиск на жертву. Наприклад, образи, приниження, ігнорування, непоступливість, погрози, побиття під час ігор.

Хто провокує булінг в дитсадку

Булінг серед дітей старшого дошкільного віку в ЗДО можуть спровокувати дорослі. Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок. Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо:

  • педагог або помічник вихователя:
    – зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі
    – ігнорує скаргу дитини на те, що її образили однолітки
    – глузує із зовнішнього вигляду дитини
    – образливо висловлюється про дитину чи її батьків
    – проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини
  • батьки або члени сім’ї:
    – б’ють та ображають дитину вдома
    – принижують дитину у присутності інших дітей
    – проявляють сліпу любов та виконують усі забаганки дитини
    – ставляться до своєї дитини як до неповноцінної особистості, жаліють (неповна родина, дитина хвора або має відхилення в розвитку).

Усі діти потребують підтримки дорослих — батьків, вихователів, практичного психолога та соціального педагога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі.

Як міняється поведінка дитини під час булінгу в ЗДО

Дитина-жертва булінгу поводиться незвично. Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина:

  • вдома:
    – не хоче одягатися вранці
    – шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка
    – просить батьків забрати її із дитячого садка раніше
    – плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт
    – не контактує з однолітками у дворі
    – грає наодинці в парку
  • в дитячому садку:
    – не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільній самостійній художній діяльності тощо
    – усамітнюється при будь-якій нагоді
    – часто губить свої іграшки або речі
    – бруднить чи псує одяг
    – грає поламаними іграшками
    – відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театрілізації чи грі
    – не має друзів у групі.

Пропонуємо переглянути презентацію «Права дитини»  та відеоролик «Конвенція про права дитини»