Група №3 «Грайлики»

Вас вітають:

Вихователі: Савчук Тетяна Миколаївна(освіта- середня спеціальна, «11 тарифний розряд»), Олійник Іванна Миколаївна (освіта-вища, «спеціаліст»)

Помічник вихователя: Горбонос Альона Леонідівна

SONY DSC

            Портфоліо групи

ВІК ДІТЕЙ: Ранній вік (2-3 роки)

НАШЕ КРЕДО: pravila2

НАШ ДЕВІЗ:

Наш девіз звучить цікаво:

Грати любимо на славу!

Грайликами називаємось,

Бо завзято дуже граємось!

ПРІОРИТЕТНІ ЗАВДАННЯ:

    • забезпечення фізичного, психічного і соціального розвитку дітей раннього віку, їх безболісної адаптації до умов дошкільного навчального закладу;
    • впровадження інноваційної методики Емілії Шийко «Розвиток пізнавальної сфери дитини третього року життя»;
    • формування мовленнєвої діяльності дітей через використання малих фольклорних форм та розвиток дрібної моторики.

В ГРУПІ ВИХОВУЮТЬСЯ: 31 малюк   віком від 2 до 3 років (16 хлопчиків, 15 дівчаток)

DSCN1874 DSCN1880 DSCN1890 dscn2134 dscn2141 dscn2144 dscn2146 dscn2169 dscn2160

Режим організованої життєдіяльності дітей

Режимні процеси Час
Прийом дітей, ранковий огляд, ігри 7.00 — 7.55
Ранкова гімнастика 7.55 — 8.00
Підготовка до сніданку, сніданок 8.00-8.40
Ігрова та індивідуальна діяльність 8.40 — 9.00
Організована  навчально-пізнавальна діяльність 9.00 — 9.45
Підготовка до прогулянки, прогулянка, ігри 9.45 – 11.2
Повернення з прогулянки, миття рук, обличчя, підготовка до обіду 11.15 – 11.30
Обід 11.30 – 12.10
Підготовка до сну, сон 12.10 – 15.00
Поступовий підйом, загартовуючі процедури 15.00 – 15.20
Ігри, самостійна художня діяльність, гурткова робота 15.20- 15.30
Підготовка до вечері, вечеря 15.30- 16.00
Підготовка до прогулянки, прогулянка, спортивні ігри, праця, повернення дітей додому 16.00- 19.00

Особливості розвитку дітей раннього віку

Ранній вік (від 1-го до 3-х років) є одним із ключових у житті дитини. За цей час дитина оволодіває прямою ходьбою, предметна діяльність стає провідною у психічному розвитку, а мовлення — засобом спілкування, зароджуються ігрова та зображувальна діяльність, розвиваються різні форми спілкування з дорослими та однолітками, інтенсивно формуються новоутворення у пізнавальній та особистісній сфері малюка.

Ранній вік і його значення у подальшому розвитку дитини

Досягнутий до кінця немовлячого віку рівень фізичного і психічного розвитку уможливлює перехід дитини на новий віковий етап — раннє дитинство. У подальшому їй не вдасться вже стільки досягнути та набути у своєму психічному розвитку, як за ці роки. Дитина не лише оволодіває прямим ходінням, а і впевнено, спритно рухається. Вона не тільки засвоїла мовлення, але і застосовує складну гру особових займенників. Вона вже вміє любити і боятися, виявляти свою особистість, демонструвати, на що здатна.

Соціальна ситуація розвитку у ранньому дитинстві

Особливістю соціальної ситуації розвитку в ранньому дитинстві є спільна діяльність дитини з дорослим на правах співпраці. Розкривається вона у стосунках «дитина — предмет — дорослий». Зміст спільної діяльності полягає у засвоєнні малюком спеціально вироблених способів використання предметів. Наприкінці немовлячого віку він виокремив предмети як щось постійне, наділене стійкими властивостями. Тепер він прагне навчитися діяти з ними.

Дитина в цьому віці, за словами Л. Виготського, перебуває у світі речей і предметів, у своєрідному їх «силовому полі». Кожен предмет спонукає дитину доторкнутися до нього, взяти в руки або, навпаки, не торкатися його. Сходи ваблять дитину, щоб ходити по них; двері — щоб їх зачиняти і відчиняти; дзвіночок — щоб дзвонити; коробочка — щоб закрити і відкрити; кругла кулька — щоб котити. Кожна річ заряджена для дитини в цій ситуації афективною силою, яка притягує або відштовхує, і, відповідно, спонукає (спрямовує) її до діяльності.

1-3-річний малюк, захоплений предметом, не може від нього відволіктися. Заглиблений у предметну дію, вів не бачить, що за предметом завжди фігурує дорослий, який створює предмети певного призначення, володіє способами їх використання. Малюк не може самостійно пізнати функції предметів, оскільки їхні фізичні властивості прямо не вказують, як їх потрібно використовувати. Тільки дорослий може підказати способи використання предметів. У цьому полягають суперечності соціальної ситуації розвитку в ранньому дитинстві.

Дитина виконує індивідуальну дію відповідно до заданого дорослим зразка, інакше вона не зможе досягти правильного результату. Тому провідною для неї стає предметна діяльність, а ситуативно-ділове спілкування — засобом її здійснення. Предметна діяльність спрямована на оволодіння дитиною призначенням предметів, уміння діяти з ними відповідно до закладених у них функцій.

На думку Д. Ельконіна, основними напрямами розвитку предметної дії дитини є:

— перехід від спільного з дорослим до самостійного її виконання. Наслідком цього є виокремлення дорослого як зразка дії, з яким малюк починає себе порівнювати;

— розвиток засобів і способів орієнтації дитини під час виконання предметної дії. Це сприяє оволодінню специфічними способами використання предмета, перенесенню дії з одного предмета на інший, з однієї ситуації на іншу, а загалом — до узагальнення дії і виникнення ігрової дії. Унаслідок цього соціальна ситуація розвитку розпадається, виникає предметне ставлення до дійсності, за якої дитина не лише дізнається про призначення, а й про функцію предметів, а також виникає особиста дія, усвідомлене «Я сам».

Отже, у процесі предметної діяльності, послуговуючись ситуативно-діловим спілкуванням, дитина під керівництвом дорослого оволодіває умінням діяти з предметами відповідно до їх функціонального призначення.

Ви запитуєте — ми відповідаємо

Ми радо відповімо на всі ваші запитання, що вас цікавлять. Надсилайте повідомлення.

Ім'я

Email

Повідомлення

HotLog