Група №12 «Розумники»

Вас вітають:

Вихователі : 

Майданська Людмила Анатоліївна,(освіта- вища, «спеціаліст вищої категорії», педагогічне звання «вихователь-методист»),  

Гнибедюк Ольга Андріївна(освіта- вища, «спеціаліст вищої категорії»)

Помічник вихователя: Майструк Ольга Василівна

SONY DSC

            Портфоліо групи

ВІК ДІТЕЙ: молодший вік ( 3-4 роки )

НАШЕ КРЕДО: «Плоди педагогічної діяльності вихователів – це успіхи їх вихованців»

НАШ ДЕВІЗ:

Немає на світі такого куточка

Як група «розумники» у дитсадочку.

Ми щирі, завзяті, умієм радіти,

Тому що в цій групі щасливі всі діти.

ГІМН ГРУПИ:

Хто в нашу групу потрапляє,

Той розумником зростає.

В ній навчать тебе умить

Букви різні полюбить.1474221120-10

Будеш вміти ти читати

І писати й рахувати.

Цікавіше щоб жилось.

Ще й Пізнайко тут є, ось!

Ні хвилиночки без діла

Всі працюють в нас уміло.

Малюки всьому навчаться

В групі з номером 12.

ПРІОРИТЕТНІ ЗАВДАННЯ:

  1. Особистісний розвиток дитини в процесі навчання раннього читання.
  2. Збереження та зміцнення фізичного та психічного розвитку дитини.
  3. Організація емоційно чуттєвого контакту дітей з природою.

В ГРУПІ ВИХОВУЮТЬСЯ:   33 дошкільники віком від 3 до 4 років (14- хлопчиків, 19- дівчаток)

ПРОФІЛЬНІСТЬ ГРУПИ: НАВЧАННЯ ДІТЕЙ РАННЬОМУ ЧИТАННЮ

foto0

Чому виникає потреба у навчанні читання дошкільників? Адже цього можна навчитись у школі. Однак, як свідчить досвід уже трирічні діти часто виявляють інтерес до букв, як і до всіх інших предметів, що їх оточують. Тому важливо в цій ситуації підтримувати бажання дітей пізнавати щось нове. Це не означає, що навчитися читати – найголовніше завдання для дошкільняти,  однак раннє оволодіння читанням – це можливість швидкого інтелектуального розвитку дитини, активізація пізнавальних процесів, розвиток творчих здібностей.

         Ознайомлення з літерами і складами проводиться одночасно з ознайомленням з основними геометричними фігурами, кольорами, предметами та явищами навколишньої дійсності. Отже, загалом читання сприяє розширенню мовного фонду, окоміру дошкільнят, формує чітке уявлення про довкілля.

 Режим організованої життєдіяльності дітей

Режимні процеси години
Прийом дітей, ранковий огляд, ігри 7.00 — 8.00
Ранкова гімнастика 8.00 — 8.10
Підготовка до сніданку, сніданок 8.10 — 8.40
Ігрова та індивідуальна діяльність 8.40 — 9.00
Організована  навчально-пізнавальна діяльність 9.00 — 09.55
Підготовка до прогулянки, прогулянка, ігри 9.55 – 11.30
Повернення з прогулянки, миття рук, обличчя, підготовка до обіду 11.30 – 11.45
Обід 11.45 – 12.15
Підготовка до сну, сон 12.15 — 15.00
Поступовий підйом, загартовуючі процедури 15.00 – 15.30
Ігри, самостійна художня діяльність, гурткова робота 15.30 – 16.00
Підготовка до вечері, вечеря 16.00 – 16.30
Підготовка до прогулянки, прогулянка, спортивні ігри, праця, повернення дітей додому 16.30 – 19.00

%d0%b4%d0%b5%d1%82%d1%81%d0%ba%d0%b8%d0%b9-%d1%81%d0%b0%d0%b4-002 %d0%b4%d0%b5%d1%82%d1%81%d0%ba%d0%b8%d0%b9-%d1%81%d0%b0%d0%b4-011 %d0%b4%d0%b5%d1%82%d1%81%d0%ba%d0%b8%d0%b9-%d1%81%d0%b0%d0%b4-012 %d0%b4%d0%b5%d1%82%d1%81%d0%ba%d0%b8%d0%b9-%d1%81%d0%b0%d0%b4-016SONY DSC SONY DSC

 

Особливості розвитку дітей  молодшого дошкільного віку

Порівняно з дитиною раннього віку істотно зростають фізичні можливості, змінюються антропометричні показ­ники. Маса тіла дитини протягом цього періоду збільшуєть­ся приблизно на 4 кг, довжина — на 12-15 см, окружність грудної клітки становить близько 54 см. Збільшується жит­тєвий простір, цілеспрямованішими стають дії, урізноманіт­нюються і стають більш координованими рухи. Нижче наве­дено антропометричні показники дитини молодшого до­шкільного віку.

Середні показники довжини, маси тіла, окружності 

грудної клітки дітей 4-5-го років життя

Хлопчики
Вік Довжина тіла (см) Маса тіла (кг) Окружність грудної клітки (см)
4-й рік життя 99-109 14,5-18,5 51,1-55,3
5-й рік життя 106-116 16,4-19,7 52,0-54,0
Дівчатка
Вік Довжина тіла (см) Маса тіла (кг) Окружність грудної клітки (см)
4-й рік життя 98-109 13,9-18,2 49,3-54,0
5-й рік життя 102-111 15,4-19,0 51,6-56,2

Дії дитини стають дедалі цілеспрямованішимиУ різно­манітних видах діяльності вона починає діяти відповідно до заздалегідь поставленої мети, намагається дотримуватися її, Проте через нестійкість психічних процесів малюк може «загубити» мету, легко переключитися на іншу діяльність,відволіктися, кинути одну справу заради іншої, не помітити Підміни вихідної мети, радіти досягненню нової.

У цьому періоді інтенсивно розвивається сюжетно-рольова гра: дитина урізноманітнює та ускладнює сюжети гри, бере на себе нові й нові ролі, вчиться підпорядковувати певну поведінку ігровим правилам. Спільні з однолітками ігри починають домінувати над індивідуальними та іграми поруч, дії учасників стають узгодженішими, а тривалість ігор — довшою. Дитина здатна заздалегідь придумати та узгодити з іншими нескладний сюжет, розподілити ролі та ігровий матеріал, керуючись доцільністю та орієнтуючись на дорослого як на зразок для наслідування.

В образотворчій діяльності та конструюванні дитина де­далі частіше вдається до обдуманого зображення предметів, хоча способи реалізації задумів ще недосконалі. Поступово збільшується коло графічних образів, розширюється діапазон зображувальних  предметів, тривалішим стає час, протягом якого дитина малює, конструює. Різноманітнішають сюжети малюнків та будівель, чіткішими стають задуми, стійкішими — наміри й плани. Проте процес і результат продуктивноїдіяльності, як і раніше, залежать від умов її організації, настрою дитини.

Вона не лише знає властивості багатьох предметів, а й за­гноює деякі загальноприйняті сенсорні еталони форми, величини, кольору. Розвиваються пізнавальні процеси — сприймання, увага, мислення, уява. Домінує наочно-образне мислення. Молодший дошкільник об’єднує предмети за зов­нішньою подібністю, виробляє елементарні узагальнення, виділяє спільні та істотні ознаки предметів, орієнтується в призначенні груп предметів.

Зростає допитливість дитини, особливо це стосується з’я­сування причин різних явищ життя. Значно активізується словник, виникають елементарні судження з приводу навко­лишнього, діалог починає перетворюватися на основну фор­му взаємодії з людьми, а словесне звернення дорослого — на важливий механізм регулювання поведінки. Малюк деда­лі більше цікавиться однолітками, починає виявляти ініціа­тиву в спілкуванні з ними, демонструючи свої можливості.

Виникають початкові форми вибірковості в установленні контактів з іншими дітьми.

Зростає сприйнятливість до художніх творів — літера­турних, музичних, образотворчого мистецтва, театральної діяльності. Дитина краще розрізняє ритм, риму, тембр, висо­ту звучання та мелодійність творів; усе визначенішим стає інтерес до прослуховування певних казок, віршів, мелодій, інсценівок; посилюється бажання наслідувати мовленнєві інтонації значущих дорослих; дедалі виразнішою стає емо­ційна чутливість до приємного, цікавого, яскравого; вмілі­шими та динамічнішими — рухи. Дитина намагається не лише наслідувати дорослого, а й проявляє самодіяльність, вигадку, елементарну творчість.

Завдяки змінам у фізичному, психічному та соціально­му розвитку молодший дошкільник уже може виконувати певні завдання протягом визначеного дорослим часу. Зрос­тає його самостійність, прагнення й здатність діяти не ли­ше за вказівкою дорослого, й на власний розсуд, за особис­тим бажанням, відповідально. Спілкування з дорослим по­чинає переходити із суто практичного, ділового у пізна­вальнедитина все частіше розпитує про те, що бачить на­вколо себе, намагається дістати конкретні відповіді на свої запитання, сприймає дорослого як джерело постачання но­вої інформації про природу, предметний світ, людей, влас­не «Я». Малюк стає дедалі чутливішим до тональності зве­рнень до нього дорослих, їхнього ставлення, висловлених на його адресу чи з приводу досягнень суджень. Зароджу­ється почуття ревнощів до близьких дорослих, коли ті при­діляють увагу іншим.

Дитина вже може свідомо співвіднести свою поведінку з поведінкою однолітків, виробити елементарні судження з приводу своїх можливостей та можливостей інших дітей, допомогти їм, узгодити з ними свої дії, домовитися про щось. Проте це більше стосується спільної практичної ді­яльності та проявляється ситуативно.

Молодший дошкільник має уявлення про основні части­ни свого тіла, співвідносить свою тілобудову з тілобудовою інших людей, порівнює їх між собою, збагачується елементарні узагальненнями. Використання дорослими назв внутрішніх органів викликає в неї бажання дізнатися про них та їхню роботу детальніше (серце, печінку, шлунок, дихальні органи тощо). Дитина запитує про них, цікавиться їхнім розташуванням в організмі, хоче знати, як вони «прикріплюються», навіщо потрібні тощо. Вона орієнтується в органах своїх чуттів; цікавиться відмінностями між дівчатками і хлопчиками, жінками та чоловіками; по­чинає усвідомлювати,  що з віком людина змінюється, «приміряє» себе до рідних дорослих як до орієнтирів для життєвої перспективи. Молодший дошкільник диференці­ює свій здоровий і хворобливий стани, навчається відпові­дно поводитися, усвідомлює їх залежність від загартова­ності, здорового способу життя, якості та кількості їжі тамоди, розвитку своєї активності.

Удосконалюється почуттєва сфера дитини, збагачують­ся та ускладнюються її моральні, естетичні та пізнавальні переживання, яскравішими й виразнішими стають почуття симпатії, співчуття. Підвищується здатність адекватно реа­гувати на образний зміст пісень, ілюстрацій, казок, опові­дань. Вона вловлює найбільш виразні засоби створення ху­дожнього образу, розрізняє висоту звуків, ритм віршів, тембр і силу звучання мелодій; впізнає та запам’ятовує піс­ні, вірші, казки; ритмічно рухається, передає образ у малю­нках та ліпленні.

Протягом молодшого дошкільного віку зростає вміння дитини слухати іншого. Вона починає розуміти сама себе, робить відкриття: те, що їй подобається, може не подобати­ся іншим (їжа, іграшки, партнери по іграх, казки, види ді­яльності). Від простих міркувань з приводу однієї людської якості дитина поступово переходить до вміння брати до ува­ги різні якості людини та обставини її життя, переходить від прямолінійного мислення — до більш-менш гнучкого, від розрізнених і непослідовних думок — до цілісного й систе­матизованого висловлювання. Дитина має певні уявлення про взаємини різних людей, ієрархію людських відносин, адекватно реагує на події, вчинки, результати діяльності. Вона орієнтується в природному, предметному та людському довкіллі, певним чином до нього ставиться, знає, чого від нього можна чекати.

Ви запитуєте — ми відповідаємо

Ми радо відповімо на всі ваші запитання, що вас цікавлять. Надсилайте повідомлення.

Ім'я

Email

Повідомлення

HotLog