Група №12 «Розумники»

Вас вітають:

Вихователі : 

Майданська Людмила Анатоліївна (освіта- вища, «спеціаліст вищої категорії», педагогічне звання «вихователь-методист»),  

Гнибедюк Ольга Андріївна (освіта- вища, «спеціаліст вищої категорії»)

Помічник вихователя: Трохимець Тетяна Анатоліївна

        Портфоліо групи

ВІК ДІТЕЙ: молодший  вік ( 3-4  роки )

НАШЕ КРЕДО: «Плоди педагогічної діяльності вихователів – це успіхи їх вихованців»

НАШ ДЕВІЗ:

Немає на світі такого куточка

Як група «розумники» у дитсадочку.

Ми щирі, завзяті, умієм радіти,

Тому що в цій групі щасливі всі діти.

ГІМН ГРУПИ:

Хто в нашу групу потрапляє,

Той розумником зростає.

В ній навчать тебе умить

Букви різні полюбить.1474221120-10

Будеш вміти ти читати

І писати й рахувати.

Цікавіше щоб жилось.

Ще й Пізнайко тут є, ось!

Ні хвилиночки без діла

Всі працюють в нас уміло.

Малюки всьому навчаться

В групі з номером 12.

ПРІОРИТЕТНІ ЗАВДАННЯ:

  1. Особистісний розвиток дитини в процесі навчання раннього читання.
  2. Збереження та зміцнення фізичного та психічного розвитку дитини.
  3. Організація емоційно чуттєвого контакту дітей з природою.

В ГРУПІ ВИХОВУЮТЬСЯ:   32 дошкільники віком від 3 до 4 років (13- хлопчиків, 19- дівчаток)

  

ПРОФІЛЬНІСТЬ ГРУПИ: НАВЧАННЯ ДІТЕЙ РАННЬОМУ ЧИТАННЮ

foto0

Чому виникає потреба у навчанні читання дошкільників? Адже цього можна навчитись у школі. Однак, як свідчить досвід уже трирічні діти часто виявляють інтерес до букв, як і до всіх інших предметів, що їх оточують. Тому важливо в цій ситуації підтримувати бажання дітей пізнавати щось нове. Це не означає, що навчитися читати – найголовніше завдання для дошкільняти,  однак раннє оволодіння читанням – це можливість швидкого інтелектуального розвитку дитини, активізація пізнавальних процесів, розвиток творчих здібностей.

         Ознайомлення з літерами і складами проводиться одночасно з ознайомленням з основними геометричними фігурами, кольорами, предметами та явищами навколишньої дійсності. Отже, загалом читання сприяє розширенню мовного фонду, окоміру дошкільнят, формує чітке уявлення про довкілля.

 Режим організованої життєдіяльності дітей

Режимні процеси Молодша група
Прийом дітей, ранковий огляд, ігри 7.00 — 8.20
Ранкова гімнастика 8.20 — 8.35
Підготовка до сніданку, сніданок 8.35 — 8.50
Ігрова та індивідуальна діяльність 8.50 — 9.00
Організована  навчально-пізнавальна діяльність 9.00 — 10.20
Підготовка до прогулянки, прогулянка, ігри 10.20 – 12.00
Повернення з прогулянки, миття рук, обличчя, підготовка до обіду 12.20 – 12.30
Обід 12.30 – 13.00
Підготовка до сну, сон 13.00 — 15.00
Поступовий підйом, загартовуючі процедури 15.00 – 15.40
Ігри, самостійна художня діяльність, гурткова робота 15.40 – 16.25
Підготовка до вечері, вечеря 16 25 – 16.50
Підготовка до прогулянки, прогулянка, спортивні ігри, праця, повернення дітей додому 16.50 – 19.00

Особливості розвитку дітей молодшого дошкільного віку

Четвертий рік життя — пора вступу дитини в дошкільне дитинство, початок якісно нового етапу в його розвитку. Психологічний вихід із спільної з дорослим позиції «Ми» і виникнення власного самостійного «Я», що становить основу кризи переходу в дошкільне дитинство, змінює ставлення дитини до всього, що його оточує. Якщо його інтереси в ранньому віці визначалися світом предметів, то в посткризовий період центральне місце в полі його усвідомлення займає світ людей. Він з цікавістю вивчає дорослих, «відкриває» для себе в новій якості однолітка. Починається активне пізнання соціальної дійсності. Людина, її діяльність, поведінка, і, головне, відносини між людьми, стають об’єктами пильної уваги, сприйняття, наслідування, спостереження, усвідомлення з боку дитини.

Результатом кризи, що знаменує перехід дитини з раннього в дошкільне дитинство, є прагнення дитини до самостійності і гордість за свої досягнення. Зміна позиції дитини змінює і характер його сприйняття навколишнього світу, перш всього світу людей.

Починає інтенсивно розвиватися соціальне сприйняття. Розвиток соціального сприйняття здійснюється за двома напрямками. Перше — це сприйняття світу дорослих (соціальна вертикаль). Бажання стати дорослим, робити все як дорослі, говорити, як дорослі, стає руйнівною  силою його розвитку. Він прагне вичленити, усвідомити, а потім і відтворити в грі перші стосунки, які стають доступними його розумінню (відносини дорослих до нього самого). Спілкування з дорослим на початку четвертого року життя в значній мірі ще має ділову мотивацію, але до кінця простежується і виражений ігровий мотив. Взаємодія будується на предметно-ігрової основі. Зміст відносин визначається взаємними побутовими та ігровими інтересами при провідній ролі дорослого на початку року з поступовою активізацією ігрової позиції дитини — до середнього дошкільного віку.

Другий напрямок — сприйняття однолітка (соціальна горизонталь). Раніше орієнтована тільки на дорослого, дитина «відкриває» для себе однолітка в якості об’єкта взаємодії, як ділового та ігрового партнера (виділяє людей що його оточують, ідентифікує себе з ними, прагне до спілкування і співпраці). Зазвичай одноліток викликає у нього цілий комплекс почуттів: непідробний емоційно-дослідницький інтерес, радість, збентеження і таке інше. Звичайно, взаємодія трирічної дитини з однолітком тільки починає складатися, вона досить нетривала і виникає епізодично. Спочатку це відбувається в процесі спільних предметно-ігрових дій, а до кінця молодшого дошкільного віку — ігрових.

Комунікативна діяльність дитини відрізняється активністю і прагненням діяти не тільки «поруч», але «разом» з однолітком. Серед використовуваних комунікативних засобів майже в рівній мірі представлені немовні (екпресивно-жестові, мімічні) і мовні засоби. Співвідношення немовних і словесних засобів спілкування значною мірою індивідуальне, залежить від рівня розвитку мови і мовної активності дитини. У промові дітей в процесі ділового співробітництва переважають висловлювання, в яких фіксується зміст виконаної дії (дитина повідомляє партнеру, що він зробив). 

З гострої потреби дитини бути дорослим і неможливості це здійснити реально народжується нова ведуча діяльність, в якій дитина задовольняє свої соціальні потреби (у співпраці з дорослим і з іншими дітьми) у рольовій грі. Це стає можливим в результаті освоєння особливої ігрової техніки. Техніка гри полягає в різних рівнях заміщення, якими поступово опановує дитина:

— Предметні (поряд з реальними предметами дитина використовує предмети — заступники);

— Позиційні (соціальні), коли позиція «Я» заміщається позицією «Хтось, інший». Дитина діє від імені іншої особи, з позиції прийнятої ролі.

— Ситуативні (в результаті стійкої рольової поведінки відбувається заміщення реальної ситуації ситуацією уявною). Дитина діє в уявному плані ..

У трирічної дитини в грі зазвичай домінує предметний зміст (головне — одягати, годувати, укладати ляльку спати, тобто здійснювати з нею предметні дії), то ближче до чотирьох років сенсом гри стає відтворення материнського дбайливого ставлення до ляльки як до дитини, тобто соціальний зміст. Таким чином у молодшому дошкільному віці відбувається розвиток соціальної спрямованості ігрових дій дитини. Він бере на себе перші ролі — близьких дорослих і відтворює в грі модель ставлення дорослих до дитини. Але ще дуже привабливими залишаються і перетворення в тварин, що з’являється в ранньому дитинстві і, по суті, ще позбавлене соціального змісту. Діти передають не відносини між ними (на відміну від казкових персонажів, поведінка яких побудована на соціальних відносинах), а лише зовнішні ознаки, характерні рухи (зайчик стрибає, ведмідь ходить перевальцем і т.і.).

В якості основного ігрового партнера в цьому віці виступає лялька (партнер, який не має своєї ігрової програми). Ставлення до ляльки не у всіх дітей однакове. В одних сенс гри має виражений предметний характер (лялька — красива, особлива іграшка). У інших — проглядається зародження справжньої ролі (мами), коли лялька стає заступником немовляти. У цьому випадку в ігровій поведінці дитини мають місце звернення до ляльки як до дитини, дії, що виражають ніжне, ласкаве ставлення до неї (заглядання в очі, усмішка,дотики, поцілунки і т.д.). Треба відзначити, що у частини дітей вже в цьому віці виявляється прагнення грати «за двох», тобто створювати ігрову програму ляльці. Лялька-дитина як би веде діалог з мамою. Це, безумовно, для молодшого віку є гарним показником.

По мірі виникнення у дитини інтересу до однолітка як до об’єкта взаємодії й усвідомлення себе в якості суб’єкта діяльності розвиваються і їх спільні ігри, формується ігрове партнерство. Але в цьому віці їх взаємодія дуже нетривала, виникає стихійно, без попереднього плану. Діти вчаться узгоджувати свої дії, повідомляючи (інформуючи партнера), про зміст своїх дій. Увага до партнера спостерігається у трирічних дітей далеко не завжди, але до чотирьох років вона стає стійкою.

Саме в процесі предметно-ігрових дій дітьми набувається перший досвід взаємодії, освоюються засоби комунікативної поведінки. У початкових формах ігрового партнерства створюються особливі умови для оволодіння комунікативною функцією мови, складаються перші форми словесної регуляції діяльності і довільності, розвивається уява.

Ви запитуєте — ми відповідаємо

Ми радо відповімо на всі ваші запитання, що вас цікавлять. Надсилайте повідомлення.

Ім'я

Email

Повідомлення

HotLog