Група №11 «Чомусики»

Вас вітають:

Вихователі : Лабай Діана Сергіївна (освіта- базова вища, «10 тарифний розряд»)Шевчук Майя Анотоліївна (освіта- середня спеціальна, «11 тарифний розряд»)

Помічник вихователя: Мазур Світлана Федорівна

SONY DSC

            Портфоліо групи

ВІК ДІТЕЙ: Молодший  вік ( 3-4 роки )

НАШЕ КРЕДО: 

vizutku_chomusiki    

А чому,  свинка рожева

І чому ростуть дерева,

І для чого світять зорі?

А чому буває вітер?

Де тваринки мусять жити?

Скільки міст є на Землі?

Ми –  «Чомусики» малі!

НАШ ДЕВІЗ:2

Не соромся запитання

Всім дорослим задавати,

Коли щиро так бажаєш

Ти про все на світі взнати.

ПРІОРИТЕТНІ ЗАВДАННЯ:

  • Сприяти розвитку інтересу дітей до соціального світу, формувати доброзичливі стосунки в групі між дітьми, виховувати культуру поведінки.
  • Збагачувати чуттєвий досвід дітей, розширювати знання про речі навколо.
  • Спонукати до спільних ігор з вихователем та іншими дітьми, розвивати уміння самостійно займати себе грою, добирати іграшки для гри.
  • Розвивати цілісне сприйняття природи у гармонійному поєднанні пізнавальних, етичних,естетичних, практичних мотивів взаємодії з нею.
  • Збагачувати досвід дітей різними сенсорними враженнями; формувати уявлення про колір, форму, величину, початкові просторові уявлення.
  • Формувати уявлення про властивості образотворчих засобів.

В ГРУПІ ВИХОВУЮТЬСЯ:  40 дошкільників віком від 3 до 4 років (16 хлопчиків, 24 — дівчинки)

    Режим організованої життєдіяльності дітей

Режимні процеси   ІІ молодша група
Прийом дітей, ранковий огляд, ігри   7.00 — 8.00
Ранкова гімнастика   8.00 — 8.10
Підготовка до сніданку, сніданок   8.10-8.40
Ігрова та індивідуальна діяльність   8.40 — 9.00
Організована  навчально-пізнавальна діяльність   9.00 — 9.55
Підготовка до прогулянки, прогулянка, ігри   9.55 – 11. 50
Повернення з прогулянки, миття рук, обличчя, підготовка до обіду   11.30 – 11.45
Обід   11.45 – 12.15
Підготовка до сну, сон   12.15 – 15.00
Поступовий підйом, загартовуючі процедури   15.00 – 15.30
Ігри, самостійна художня діяльність, гурткова робота   15.35 – 16.00
Підготовка до вечері, вечеря   16.00 – 16.30
Підготовка до прогулянки, прогулянка, спортивні ігри, праця, повернення дітей додому   16.30- 19.00

Особливості розвитку дітей молодшого віку

Четвертий рік життя — пора вступу дитини в дошкільне дитинство, початок якісно нового етапу в його розвитку. Психологічний вихід із спільної з дорослим позиції «Ми» і виникнення власного самостійного «Я», що становить основу кризи переходу в дошкільне дитинство, змінює ставлення дитини до всього, що його оточує. Якщо його інтереси в ранньому віці визначалися світом предметів, то в посткризовий період центральне місце в полі його усвідомлення займає світ людей. Він з цікавістю вивчає дорослих, «відкриває» для себе в новій якості однолітка. Починається активне пізнання соціальної дійсності. Людина, її діяльність, поведінка, і, головне, відносини між людьми, стають об’єктами пильної уваги, сприйняття, наслідування, спостереження, усвідомлення з боку дитини.

Результатом кризи, що знаменує перехід дитини з раннього в дошкільне дитинство, є прагнення дитини до самостійності і гордість за свої досягнення. Зміна позиції дитини змінює і характер його сприйняття навколишнього світу, перш всього світу людей.

Починає інтенсивно розвиватися соціальне сприйняття. Розвиток соціального сприйняття здійснюється за двома напрямками. Перше — це сприйняття світу дорослих (соціальна вертикаль). Бажання стати дорослим, робити все як дорослі, говорити, як дорослі, стає руйнівною  силою його розвитку. Він прагне вичленити, усвідомити, а потім і відтворити в грі перші стосунки, які стають доступними його розумінню (відносини дорослих до нього самого). Спілкування з дорослим на початку четвертого року життя в значній мірі ще має ділову мотивацію, але до кінця простежується і виражений ігровий мотив. Взаємодія будується на предметно-ігрової основі. Зміст відносин визначається взаємними побутовими та ігровими інтересами при провідній ролі дорослого на початку року з поступовою активізацією ігрової позиції дитини — до середнього дошкільного віку.

Другий напрямок — сприйняття однолітка (соціальна горизонталь). Раніше орієнтована тільки на дорослого, дитина «відкриває» для себе однолітка в якості об’єкта взаємодії, як ділового та ігрового партнера (виділяє людей що його оточують, ідентифікує себе з ними, прагне до спілкування і співпраці). Зазвичай одноліток викликає у нього цілий комплекс почуттів: непідробний емоційно-дослідницький інтерес, радість, збентеження і таке інше. Звичайно, взаємодія трирічної дитини з однолітком тільки починає складатися, вона досить нетривала і виникає епізодично. Спочатку це відбувається в процесі спільних предметно-ігрових дій, а до кінця молодшого дошкільного віку — ігрових.

Комунікативна діяльність дитини відрізняється активністю і прагненням діяти не тільки «поруч», але «разом» з однолітком. Серед використовуваних комунікативних засобів майже в рівній мірі представлені немовні (екпресивно-жестові, мімічні) і мовні засоби. Співвідношення немовних і словесних засобів спілкування значною мірою індивідуальне, залежить від рівня розвитку мови і мовної активності дитини. У промові дітей в процесі ділового співробітництва переважають висловлювання, в яких фіксується зміст виконаної дії (дитина повідомляє партнеру, що він зробив). 

З гострої потреби дитини бути дорослим і неможливості це здійснити реально народжується нова ведуча діяльність, в якій дитина задовольняє свої соціальні потреби (у співпраці з дорослим і з іншими дітьми) у рольовій грі. Це стає можливим в результаті освоєння особливої ігрової техніки. Техніка гри полягає в різних рівнях заміщення, якими поступово опановує дитина:

— Предметні (поряд з реальними предметами дитина використовує предмети — заступники);

— Позиційні (соціальні), коли позиція «Я» заміщається позицією «Хтось, інший». Дитина діє від імені іншої особи, з позиції прийнятої ролі.

— Ситуативні (в результаті стійкої рольової поведінки відбувається заміщення реальної ситуації ситуацією уявною). Дитина діє в уявному плані ..

У трирічної дитини в грі зазвичай домінує предметний зміст (головне — одягати, годувати, укладати ляльку спати, тобто здійснювати з нею предметні дії), то ближче до чотирьох років сенсом гри стає відтворення материнського дбайливого ставлення до ляльки як до дитини, тобто соціальний зміст. Таким чином у молодшому дошкільному віці відбувається розвиток соціальної спрямованості ігрових дій дитини. Він бере на себе перші ролі — близьких дорослих і відтворює в грі модель ставлення дорослих до дитини. Але ще дуже привабливими залишаються і перетворення в тварин, що з’являється в ранньому дитинстві і, по суті, ще позбавлене соціального змісту. Діти передають не відносини між ними (на відміну від казкових персонажів, поведінка яких побудована на соціальних відносинах), а лише зовнішні ознаки, характерні рухи (зайчик стрибає, ведмідь ходить перевальцем і т.і.).

В якості основного ігрового партнера в цьому віці виступає лялька (партнер, який не має своєї ігрової програми). Ставлення до ляльки не у всіх дітей однакове. В одних сенс гри має виражений предметний характер (лялька — красива, особлива іграшка). У інших — проглядається зародження справжньої ролі (мами), коли лялька стає заступником немовляти. У цьому випадку в ігровій поведінці дитини мають місце звернення до ляльки як до дитини, дії, що виражають ніжне, ласкаве ставлення до неї (заглядання в очі, усмішка,дотики, поцілунки і т.д.). Треба відзначити, що у частини дітей вже в цьому віці виявляється прагнення грати «за двох», тобто створювати ігрову програму ляльці. Лялька-дитина як би веде діалог з мамою. Це, безумовно, для молодшого віку є гарним показником.

По мірі виникнення у дитини інтересу до однолітка як до об’єкта взаємодії й усвідомлення себе в якості суб’єкта діяльності розвиваються і їх спільні ігри, формується ігрове партнерство. Але в цьому віці їх взаємодія дуже нетривала, виникає стихійно, без попереднього плану. Діти вчаться узгоджувати свої дії, повідомляючи (інформуючи партнера), про зміст своїх дій. Увага до партнера спостерігається у трирічних дітей далеко не завжди, але до чотирьох років вона стає стійкою.

Саме в процесі предметно-ігрових дій дітьми набувається перший досвід взаємодії, освоюються засоби комунікативної поведінки. У початкових формах ігрового партнерства створюються особливі умови для оволодіння комунікативною функцією мови, складаються перші форми словесної регуляції діяльності і довільності, розвивається уява.

Ми — ми відповідаємо

Ми радо відповімо на всі ваші запитання, що вас цікавлять. Надсилайте повідомлення.

             

Ім'я

Email

Повідомлення

Ім'я

Email

Повідомлення

HotLog