Група №5 «Ласунчики»

Вас вітають:

Вихователі: 

Яремчук Наталія Миколаївна (освіта- середня спеціальна, «11 тарифний розряд»)

Головатюк Олена Анатоліївна  (освіта- вища, «спеціаліст»)

Помічник вихователя: Мазуркевич Світлана Леонідівна

ВІК ДІТЕЙ: молодший дошкільний вік (3-4 роки)

НАШЕ КРЕДО: 

  • любити дитину;
  • берегти її здоров’я;
  • формувати ціннісні орієнтири;
  • створити умови для розвитку дитини.

Наша група – справжній дім для Ваших малят.

НАШ ДЕВІЗ:« Ми любимо бути кращими , починати першими»

ПРІОРИТЕТНІ ЗАВДАННЯ: 

Кожна житина – наша дитина. Ми відповідаємо за її природні запити, занурюємо дитину в атмосферу прихильного ставлення до людей, творчого сприймання оточуючого.

Хоч пів світу ти пройдеш кращої групи не знайдеш

вона тепла і чудова в ній шпалери кольорові

і куточки ігрові, ніби тільки , що з реклами

для діток це ваших мами.

Вихователі у нас спеціалісти – вищий клас!

Всіх навчать враз малювати і ліпити й рахувати

вирізати і писати батька й неньку поважати.

В ГРУПІ ВИХОВУЮТЬСЯ:  32 малюки  віком від 3 до 4 років ( 20 хлопчиків, 12 — дівчаток)

      

Режим організованої життєдіяльності дітей

Режимні процеси ІІ молодша група
Прийом дітей, ранковий огляд, ігри 7.00 — 8.00
Ранкова гімнастика 8.00 — 8.10
Підготовка до сніданку, сніданок 8.10-8.40
Ігрова та індивідуальна діяльність 8.40 — 9.00
Організована  навчально-пізнавальна діяльність 9.00 — 9.55
Підготовка до прогулянки, прогулянка, ігри 9.55 – 11. 50 
Повернення з прогулянки, миття рук, обличчя, підготовка до обіду 11.30 – 11.45
Обід 11.45 – 12.15
Підготовка до сну, сон 12.15 – 15.00
Поступовий підйом, загартовуючі процедури 15.00 – 15.30
Ігри, самостійна художня діяльність, гурткова робота 15.35 – 16.00
Підготовка до вечері, вечеря 16.00 – 16.30
Підготовка до прогулянки, прогулянка, спортивні ігри, праця, повернення дітей додому 16.30- 19.00

Особливості розвитку дітей молодшого дошкільного віку 

Четвертий рік життя — пора вступу дитини в дошкільне дитинство, початок якісно нового етапу в його розвитку. Психологічний вихід із спільної з дорослим позиції «Ми» і виникнення власного самостійного «Я», що становить основу кризи переходу в дошкільне дитинство, змінює ставлення дитини до всього, що його оточує. Якщо його інтереси в ранньому віці визначалися світом предметів, то в посткризовий період центральне місце в полі його усвідомлення займає світ людей. Він з цікавістю вивчає дорослих, «відкриває» для себе в новій якості однолітка. Починається активне пізнання соціальної дійсності. Людина, її діяльність, поведінка, і, головне, відносини між людьми, стають об’єктами пильної уваги, сприйняття, наслідування, спостереження, усвідомлення з боку дитини.

Результатом кризи, що знаменує перехід дитини з раннього в дошкільне дитинство, є прагнення дитини до самостійності і гордість за свої досягнення. Зміна позиції дитини змінює і характер його сприйняття навколишнього світу, перш всього світу людей.

Починає інтенсивно розвиватися соціальне сприйняття. Розвиток соціального сприйняття здійснюється за двома напрямками. Перше — це сприйняття світу дорослих (соціальна вертикаль). Бажання стати дорослим, робити все як дорослі, говорити, як дорослі, стає руйнівною  силою його розвитку. Він прагне вичленити, усвідомити, а потім і відтворити в грі перші стосунки, які стають доступними його розумінню (відносини дорослих до нього самого). Спілкування з дорослим на початку четвертого року життя в значній мірі ще має ділову мотивацію, але до кінця простежується і виражений ігровий мотив. Взаємодія будується на предметно-ігрової основі. Зміст відносин визначається взаємними побутовими та ігровими інтересами при провідній ролі дорослого на початку року з поступовою активізацією ігрової позиції дитини — до середнього дошкільного віку.

Другий напрямок — сприйняття однолітка (соціальна горизонталь). Раніше орієнтована тільки на дорослого, дитина «відкриває» для себе однолітка в якості об’єкта взаємодії, як ділового та ігрового партнера (виділяє людей що його оточують, ідентифікує себе з ними, прагне до спілкування і співпраці). Зазвичай одноліток викликає у нього цілий комплекс почуттів: непідробний емоційно-дослідницький інтерес, радість, збентеження і таке інше. Звичайно, взаємодія трирічної дитини з однолітком тільки починає складатися, вона досить нетривала і виникає епізодично. Спочатку це відбувається в процесі спільних предметно-ігрових дій, а до кінця молодшого дошкільного віку — ігрових.

Комунікативна діяльність дитини відрізняється активністю і прагненням діяти не тільки «поруч», але «разом» з однолітком. Серед використовуваних комунікативних засобів майже в рівній мірі представлені немовні (екпресивно-жестові, мімічні) і мовні засоби. Співвідношення немовних і словесних засобів спілкування значною мірою індивідуальне, залежить від рівня розвитку мови і мовної активності дитини. У промові дітей в процесі ділового співробітництва переважають висловлювання, в яких фіксується зміст виконаної дії (дитина повідомляє партнеру, що він зробив). 

З гострої потреби дитини бути дорослим і неможливості це здійснити реально народжується нова ведуча діяльність, в якій дитина задовольняє свої соціальні потреби (у співпраці з дорослим і з іншими дітьми) у рольовій грі. Це стає можливим в результаті освоєння особливої ігрової техніки. Техніка гри полягає в різних рівнях заміщення, якими поступово опановує дитина:

— Предметні (поряд з реальними предметами дитина використовує предмети — заступники);

— Позиційні (соціальні), коли позиція «Я» заміщається позицією «Хтось, інший». Дитина діє від імені іншої особи, з позиції прийнятої ролі.

— Ситуативні (в результаті стійкої рольової поведінки відбувається заміщення реальної ситуації ситуацією уявною). Дитина діє в уявному плані ..

У трирічної дитини в грі зазвичай домінує предметний зміст (головне — одягати, годувати, укладати ляльку спати, тобто здійснювати з нею предметні дії), то ближче до чотирьох років сенсом гри стає відтворення материнського дбайливого ставлення до ляльки як до дитини, тобто соціальний зміст. Таким чином у молодшому дошкільному віці відбувається розвиток соціальної спрямованості ігрових дій дитини. Він бере на себе перші ролі — близьких дорослих і відтворює в грі модель ставлення дорослих до дитини. Але ще дуже привабливими залишаються і перетворення в тварин, що з’являється в ранньому дитинстві і, по суті, ще позбавлене соціального змісту. Діти передають не відносини між ними (на відміну від казкових персонажів, поведінка яких побудована на соціальних відносинах), а лише зовнішні ознаки, характерні рухи (зайчик стрибає, ведмідь ходить перевальцем і т.і.).

В якості основного ігрового партнера в цьому віці виступає лялька (партнер, який не має своєї ігрової програми). Ставлення до ляльки не у всіх дітей однакове. В одних сенс гри має виражений предметний характер (лялька — красива, особлива іграшка). У інших — проглядається зародження справжньої ролі (мами), коли лялька стає заступником немовляти. У цьому випадку в ігровій поведінці дитини мають місце звернення до ляльки як до дитини, дії, що виражають ніжне, ласкаве ставлення до неї (заглядання в очі, усмішка,дотики, поцілунки і т.д.). Треба відзначити, що у частини дітей вже в цьому віці виявляється прагнення грати «за двох», тобто створювати ігрову програму ляльці. Лялька-дитина як би веде діалог з мамою. Це, безумовно, для молодшого віку є гарним показником.

По мірі виникнення у дитини інтересу до однолітка як до об’єкта взаємодії й усвідомлення себе в якості суб’єкта діяльності розвиваються і їх спільні ігри, формується ігрове партнерство. Але в цьому віці їх взаємодія дуже нетривала, виникає стихійно, без попереднього плану. Діти вчаться узгоджувати свої дії, повідомляючи (інформуючи партнера), про зміст своїх дій. Увага до партнера спостерігається у трирічних дітей далеко не завжди, але до чотирьох років вона стає стійкою.

Саме в процесі предметно-ігрових дій дітьми набувається перший досвід взаємодії, освоюються засоби комунікативної поведінки. У початкових формах ігрового партнерства створюються особливі умови для оволодіння комунікативною функцією мови, складаються перші форми словесної регуляції діяльності і довільності, розвивається уява.

Дітям виповнилося чотири роки. Зросли їх фізичні можливості: рухи стали значно більш впевненими і різноманітними. Дошкільнята відчувають гостру потребу в русі. У разі незадоволення цієї потреби, обмеження активної рухової діяльності вони швидко перезбуджуються, стають неслухняними, примхливими. Тому в середній групі особливо важливо налагодити розумний руховий режим, наситити життя дітей різноманітними рухливими іграми, ігровими завданнями, танцювальними рухами під музику, хороводними іграми.

  Емоційно забарвлена діяльність стає не тільки засобом фізичного розвитку, але й способом психологічного розвантаження дітей середнього дошкільного віку, яких відрізняє досить висока збудливість. Побачивши перезбудження дитини, вихователь, батько, знаючи слабкість гальмівних процесів дітей 4-5 років, переключить його увагу на більш спокійне заняття. Це допоможе дитині відновити сили і заспокоїтися.

           На п’ятому році життя активно проявляється прагнення дітей до спілкування з однолітками. Якщо дитина трьох років цілком задовольняється суспільством ляльок, то середній дошкільник потребує змістовних контактів з однолітками. Діти спілкуються з приводу іграшок, спільних ігор, спільних справ. Їх мовні контакти стають більш тривалими і активними. Вихователь використовує це прагнення для налагодження дружніх зв’язків між дітьми. Він об’єднує дітей у невеликі підгрупи на основі спільних інтересів, взаємних симпатій. Своєю участю в іграх вихователь допомагає дітям зрозуміти, як можна домовитися, підібрати потрібні іграшки, створити ігрову обстановку.

Нові риси з’являються у спілкуванні середніх дошкільнят з вихователем. Як і діти молодшої групи, вони охоче співпрацюють з дорослими в практичних справах (спільні ігри, трудові доручення, догляд за тваринами, рослинами), але поряд з цим активно прагнуть до пізнавального, інтелектуальному спілкуванню з дорослими. Це проявляється в численних питаннях дітей до вихователя: «Чому?», «Навіщо?», «Для чого?» Мислення, що розвивається у дитини, здатність встановлювати найпростіші зв’язки і відносини між об’єктами пробуджують інтерес до навколишнього світу. Нерідко середній дошкільник багаторазово звертається до дорослого з одними і тими ж питаннями, і від дорослого потрібно велике терпіння, щоб знову і знову давати на них відповіді.

           Серйозну помилку робить дорослий, якщо відмахується від питань дитини, не помічає їх або відповідає з роздратуванням, похапцем, без задоволення. Доброзичливе, зацікавлене ставлення дорослого до дитячих питань і проблем, готовність «на рівних» обговорювати їх з дітьми допомагає, з одного боку, підтримати і направити дитячу пізнавальну активність у потрібне русло, з іншого — зміцнює довіру дошкільнят до дорослого. Це сприяє появі почуття поваги до старших. Помічено, що діти, які не одержують від дорослого відповідей на хвилюючі їх питання, починають проявляти риси замкнутості, негативізму, впертості, непослуху по відношенню до старших. Іншими словами, нереалізована потреба спілкування з дорослим призводить до негативних проявів у поведінці дитини.

Дошкільник п’ятого року життя відрізняється високою активністю. Це створює нові можливості для розвитку самостійності у всіх сферах його життя. Розвитку самостійності в пізнанні сприяє освоєння дітьми системи різноманітних дослідницьких дій, прийомів найпростішого аналізу, порівняння. Вихователь спеціально насичує життя дітей проблемними практичними і пізнавальними ситуаціями, в яких дітям необхідно самостійно застосувати освоєні прийоми (визначити, вологий або сухий пісок, чи годиться він для споруди; відібрати брусочки такої ширини, щоб по них проїжджала машина, і т.і..).

 Гра продовжує залишатися основною формою організації їх життя. У середній групі, як і в молодшій, вихователь віддає перевагу ігровій побудові всього способу життя дітей.

Протягом дня діти беруть участь у різноманітних іграх — сюжетно-рольових, рухливих, імітаційно-театралізованих, хороводних, музичних, пізнавальних та ін.  Частина з них організується вихователем і використовується як засіб вирішення певних завдань. Наприклад, ігри з готовим змістом і правилами використовуються для розвитку уваги, мови, вміння порівнювати, діяти за елементарним алгоритмом.

  У дітей середньої групи спостерігається пробудження інтересу до правил поведінки. Саме до п’яти років починаються численні скарги-заяви дітей вихователю про те, що хтось робить щось неправильно або хтось не виконує якусь вимогу. Недосвідчений вихователь іноді розцінює такі заяви дитини як «ябеднічество» і негативно до них ставиться. Тим часом «заява» дитини свідчить про те, що він осмислив вимогу як необхідну і йому важливо отримати авторитетне підтвердження правильності своєї думки, а також почути від вихователя додаткові роз’яснення з приводу «кордонів» дії правила. Обговорюючи з дитиною те, що  трапилося, ми допомагаємо йому утвердитися в правильній  поведінці.

Діти середнього дошкільного віку відрізняються високою емоційністю, яскраво і безпосередньо виражають свої почуття.

Потреба у нових знаннях, враженнях і відчуттях, що активно розвивається  та виявляється в допитливості і цікавості дитини, дозволяє йому виходити за межі безпосередньо відчутного. Іншими словами, дитина за допомогою словесного опису може представити те, що ніколи не бачила. Великим кроком вперед є розвиток здатності вибудовувати умовиводи, що є свідченням відриву мислення від безпосередньої ситуації.

  Активно розвивається фантазування, в процесі якого дитина включає себе і своїх близьких в ланцюг самих неймовірних подій. Грамотне використання дорослими цих можливостей дитини сприятиме його моральному і пізнавальному розвитку. Необхідно обговорювати з дитиною його фантазії, включатися в них, пропонувати повороти сюжетної лінії, давати моральні оцінки вчинків героїв.

         Уважне, дбайливе ставлення дорослого до дітей, вміння підтримати їх пізнавальну активність і розвинути самостійність, організація різноманітної діяльності складають основу правильного виховання і повноцінного розвитку дітей.

Ви запитуєте — ми відповідаємо

Ми радо відповімо на всі ваші запитання, що вас цікавлять. Надсилайте повідомлення.

 

Ім'я

Email

Повідомлення

HotLog