Методична скринька

Методична робота в закладі дошкільної освіти «Колосок» ґрунтується на сучасних досягненнях психолого-педагогічної науки з урахуванням професійної та особистої зрілості педагогів.

      Адміністрація закладу в процесі організації методичної роботи з педагогічними кадрами проводить постійний пошук змісту, стилю, нових форм спілкування з людьми в особистісно-орієнтованій освіті. Педагогічний колектив закладу постійно працює над створенням єдиного методичного простору з інноваційною діяльністю вихователів. Головною метою організації методичної роботи стало не лише надання реальної, дієвої допомоги педагогічним кадрам, але й активізація творчого потенціалу кожного педагога шляхом використання інтерактивних методів та форм роботи.

Керуючись Законом України «Про дошкільну освіту», Освітньою програмою для дітей від 2 до 7 років «Дитина», Базовим компонентом дошкільної освіти України, Програмою розвитку ЗДО на 2017-2020рр., зважаючи на аналіз освітньої роботи в 2018-2019 н.р., враховуючи досягнення і перспективи розвитку ЗДО, педагогічний колектив разом із батьками та громадськістю вважає за доцільне працювати  в 2019-2020 н.р. над реалізацією таких пріоритетних завдань:

  1. Формування здоров’язберігаючого та здоров’яформуючого середовища, екологічної культури учасників освітнього процесу
  2. Cенсорний розвиток дошкільників як базової компетентності гармонійно-розвинутого майбутнього школяра
  3. Виховання основ мовленнєвої культури як одного із важливого компоненту соціалізації дитини
  4. Створення особистісно орієнтованого освітнього середовища, в якому концептуальний розвиток педагога стане основою педагогіки партнерства на засадах дитиноцентризму.
 Методична робота закладу спрямована на:
— вивчення та розвиток педагогічної компетентності кожного вихователя;
— стимулювання творчого потенціалу педагогів;
— підвищення педагогічної культури педагогів;
— вдосконалення педагогічної майстерності;
— розвиток спеціальних умінь та навичок;
— формування навичок самостійного аналізу власної педагогічної діяльності.
Мета методичної роботи:
вивчення та розвиток педагогічної компетентності кожного вихователя; стимулювання творчого потенціалу водночас із формуванням навичок самостійного аналізу власної педагогічної діяльності
Напрямки методичної роботи:
•підвищення соціально – психологічної культури вихователів;
• вдосконалення педагогічної майстерності;
• сприяння в опануванні світовою та національною, мовою і побутовою культурою;
• розвиток спеціальних умінь та навичок
Принципи методичної роботи:
•педагогічна співпраця з вихователем;
• робота в режимі довіри, доброзичливості;
• творча атмосфера , стимулювання творчої активності;
• принцип допоміжно – регульованого контролю;
надання вихователеві права вибору;
• системність методичних заходів;
• принцип «Я – повідомлень” у спілкуванні;
• щоденна допомога;
•випереджувальний характер методичної роботи
Зміст методичної роботи реалізується через такі форми:
Колективні:
— інструктивно-методичні наради;
— педагогічні ради;
— педагогічні читання;
— теоретичні семінари;
— семінари-практикуми;
— колективні перегляди освітнього процесу
Групові:
— методичні об’єднання вихователів дошкільних груп;
— робота творчих груп;
— консультації
Індивідуальні:
-наставництво;
— самоосвіта;
— взаємовідвідування;
— робота над проблемними питаннями;
— атестація

Щовівторка та щочетверга з педагогами проводяться  методичні дні, на яких систематично знайомлять вихователів з новинками методичної та педагогічної літератури, періодичними виданнями, організовується методична робота.

    Методична робота з педагогами носить діагностично-прогностичний характер та проводиться ефективно та якісно. Методичні заходи: консультації, семінари, колективні перегляди, конкурси, проведені в дошкільному закладі, мали інтерактивний характер, були спрямовані на підвищення якості освітнього процесу, на подолання опору консерватизму та інерції застарілих поглядів і традицій, стали чинником розвитку творчості, заохочення кожного педагога до підвищення рівня професійної компетентності і творчих можливостей, сприяли формуванню вміння оновлювати освітній процес шляхом пошуку оптимальних дидактичних, виховних і методичних рішень.

102_7218

20160426141103  102_7155  102_7173  
Для того, щоб вирішити складні завдання, що по­стають перед дошкільним закладом, методичний кабінет ретельно вивчає педагогічний колектив — що є основою створення структури методичної роботи з педагогічними кадрами. Методична робота в нашому дошкільному навчальному закладі є максимально гнучкою, а саме: сприяє розвит­ку творчості, ініціативи, підвищує якість освітнього процесу. Вирішення окреслених завдань здійснюється шляхом пошуку ново­го змісту, форм і методів роботи з педагогічним колективом.
В нашому закладі стимулювання творчого потенціалу базується на принципах методичної роботи:
— педагогічна співпраця з вихователем
— робота в режимі довіри, доброзичливості
— творча атмосфера , стимулювання творчої активності
— принцип допоміжне – регульованого контролю
— надання вихователеві права вибору
— системність методичних заходів
— принцип «Я – повідомлень” у спілкуванні
— щоденна допомога
— випереджувальний характер методичної роботи.         

Осередком методичної роботи в закладі є методичний кабінет:

        В методичному кабінеті закладу створені умови для організації методичної  роботи
Інформаційні матеріали:
— нормативні документи, інструктивно – методичні матеріали;
— матеріали з правової освіти;
— управління та контроль;
— ділові дані про педпрацівників ДНЗ;
— матеріали атестації педпрацівників;
— робота з батьками;
— матеріали участі ДНЗ в районних заходах;
— фото, відео – матеріали.
        Вся методична робота в дошкільному закладі підпорядкована систематичному плану роботи, який складається на основі глибокого аналізу за минулий навчальний  рік, комплексного вивчення результатів, здобутків, педагогічних знахідок. До річного планування залучаються всі працівники закладу, враховуючи їхню кваліфікацію, творчі здібності, можливості, їхні запити, побажання, зауваження.
         Види і форми планування освітнього процесу в закладі обговорюються та схвалюються педрадою на початку навчального року. При плануванні роботи дошкільного закладу керуємося принципом актуальності, науковості, наступності, перспективності, системності, які забезпечують відповідність змісту планів досягненням психолого-педагогічної науки та позитивного педагогічного досвіду, орієнтацію змісту плану на потреби сьогодення та забезпечення якості розвитку, вихованості та навченості дітей.
         Велика увага приділяється спрямуванню зусиль педагогічного колективу на реалізацію сучасного особистісно-орієнтованого підходу до дітей, який передбачає формування у дитини здібностей і бажання усвідомлювати себе як особистість. Ці домінуючі ідеї обговорюються на педагогічних радах, педагогічних читаннях, під час індивідуальних і групових консультацій. На їх основі здійснюється корекція педагогічного стилю роботи вихователів.
          Професійному зростанню педагогічних працівників закладу сприяють курси підвищення кваліфікації при Вінницькій Академії Неперервної Освіти, відвідування семінарів, методоб’єднань, організованих Департаментом освіти Вінницької міської ради, участь у роботі творчих груп, самоосвіта.
         В дошкільному закладі створені умови для підвищення професійного рівня та формування компетентності педагогів. Вдало поєднанні колективні, групові та індивідуальні форми методичної роботи сприяють ефективному росту фахової майстерності педагогів. Відповідно до річного плану в закладі створена творча група з досвічених вихователів, яка працює над вивченням інноваційних технологій, опрацюванням актуальних для дошкільного закладу питань та впровадженням їх в практику роботи з дітьми. Належна увага приділяється вивченню передового педагогічного досвіду вихователів закладу, в даному напрямку проводиться широка роз’яснювальна та консультативна допомога для орієнтування у виборі тематики досвіду, правильного викладення матеріалу за відповідним напрямком роботи,підходів до оформлення. 
        Найголовнішою формою роботи з педагогічними кадрами в нашому дошкільному закладі є педагогічна рада, яка керується у своїй діяльності Законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Положенням про дошкільний навчальний заклад», Статутом дошкільного навчального закладу. Повноваження педагогічної ради визначають також інші нормативні документи, що стосуються діяльності дошкільного навчального закладу. Орієнтуючись на вимоги сьогодення, в зв’язку з  модернізацією  дошкільної галузі, враховуючи необхідність  використання інтерактивних методів роботи з педагогічними кадрами, засідання педагогічної ради намагаємося організовувати нетрадиційно, здебільшого це ділові ігри, тренінги, жваві диспути, анкетування, презентації проектів.
       Важливою й найефективнішою формою методичної роботи з вихователями є проведення відкритих занять, які мають відповідати сучасним вимогам, бути інтегрованими з використанням інноваційних технологій. Працюючи над проблемою впровадження інноваційних технології в практику роботи з дітьми, педагоги проводять тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані заняття в залежності від розділу програми, обраного напрямку, що забезпечує належну продуктивність діяльності дітей.

Яким має бути сучасний педагог, аби досягти успіху в обраній
справі? Які риси він має в собі плекати? На які вектори саморозвитку варто звернути увагу? Яким хочуть бачити вихователя нинішні дошкільнята і їхні батьки?

Зі зміною соціуму вимоги до особистості педагога змінюються. Але певні константи залишаються в усі часи. Вони обумовлені унікальністю цієї професії, насамперед її футуристичною спрямованістю. Адже педагог сьогодні виховує дітей для майбутнього, а сам вихований на цінностях минулого. Чи знає він, яким буде це майбутнє? Які знання, вміння та цінності сьогодення будуть потрібні його вихованцям завтра?

Унікальність справжнього педагога полягає в тому, що він має передбачати майбутнє. Він сам має бути людиною з майбутнього, адже є зразком для наслідування для своїх вихованців.

Унікальність професії педагога полягає і в тому, що до структури його професійної компетентності входять особистісні якості людини. Для багатьох професій, що існують у нашому суспільстві, вони не є визначальними за наявності у фахівця відповідних знань та вмінь, відповідальності.

Для педагога особистісні характеристики навіть більш значущі, ніж його знання, вміння та навички.

І в історії, і в сучасній практиці ми бачимо приклади успішного виховання дітей людьми, що не мали/не мають професійної підготовки. Але їхні виховні впливи на дитину базуються на любові й розумінні маленької особистості, побудові довірчих взаємин та організації взаємодії з нею відповідно до інтересів та потреб самої дитини.

Сьогодні суспільство висуває підвищені вимоги до педагогів освітніх закладів. Кілька десятиліть тому відомий соціолог І. Бестужев-Лада назвав дитячі садки “камерами схову”, наголосивши тим самим, що вони призначені лише для догляду за дітьми. Сьогодні функція догляду за дітьми в дитячих садках — одна з важливих, але не єдина, яку має здійснювати вихователь.

У сучасному суспільстві вихователь є своєрідним координатором, антистресором, посередником між дитиною і суспільством, тобто людиною, яка регулює і координує всі соціальні чинники, що впливають на формування особистості в дошкільному дитинстві.

ЯКИМ ХОЧУТЬ БАЧИТИ ВИХОВАТЕЛЯ БАТЬКИ ДОШКІЛЬНЯТ?

Проведене опитування 106 батьків у закладах дошкільної освіти міста Києва дало змогу скласти уявлення про вимоги батьків до особистості вихователя. Батькам було запропоновано дати відповідь на запитання: “Яким ви бажаєте бачити вихователя своєї дитини в умовах дитячого садка?”. Просили звернути увагу на такі моменти:

  • вік педагога;
  • його освіта;
  • основні особистісні якості.

Відповіді були дуже різні, але дали можливість виділити деякі загальні тенденції.

Більшість батьків (65% від числа опитаних) вважають, що вихователь має бути досвідченим, але не похилого віку. Ідеальний вік для вихователя дітей дошкільного віку, на їхню думку, — 30-40 років.

Батьки єдині в думці, що вихователь повинен мати вищу спеціальну освіту і досконало знати психологію, проте не лише дитячу.

Серед значущих особистісних якостей виділяють любов до дітей (100%), помірну суворість (86%), терпіння (60%), доброту (56%), почуття гумору (32%), педагогічну тактовність (30%).

Також більшість респондентів (82%) наголосили, що вихователем може бути лише людина, яка має досвід виховання власних дітей. Переважна більшість батьків (86%) наполягають на тому, що сучасний вихователь повинен володіти іноземною мовою (мовами) та методикою (методиками) навчання її дітей. Значна частина батьків (40%) вважають, що вихователь має володіти музичним інструментом, а 32% бажають, щоб він гарно малював і міг навчити цього дитину, пробудити в ній інтерес до мистецтва. При цьому батьки також бажають, щоб у дитячому садку їхніх дітей навчали основ математики, читання, письма, комп’ютерної грамотності, вміння поводитися в товаристві.

ЯКИМ ХОЧУТЬ БАЧИТИ ВИХОВАТЕЛЯ ДІТИ?

Коли ж аналогічне питання було поставлене вихованцям старшої групи, результати виявилися дещо іншими.

По-перше, всі без винятку діти бажають, щоб вихователь був молодим. Вони пояснюють це тим, що “тоді вихователька може гратися і бігати з нами, молода — гарна, від неї гарно пахне, вона модно вдягається, вміє танцювати”.

По-друге, на перше місце серед особистісних якостей вихователя діти ставлять доброту. “Вихователька має бути доброю, — кажуть вони, — лагідною, не сварити нас і не карати”.

На запитання, що ж має вміти робити вихователька, відповіді були такі: грати в дитячі ігри (100%), добре бігати і стрибати (84%), розповідати казки і вигадувати цікаві історії (56%), малювати (52%), робити дітям гарні зачіски (30%), вчити дітей читати (22%), вчити правильно битися і захищатися, тобто навчати прийомів боротьби.

УЗАГАЛЬНЕНИЙ ПОРТРЕТ ПЕДАГОГА

Як бачимо, думки дітей і їхніх батьків багато в чому не збігаються. Насамперед це стосується віку педагога (діти прагнуть мати молодого вихователя, батьки — досвідченого). Проте зазирнувши в суть відповідей дітей, ми можемо побачити, що вік вихователя вони пов’язують як з його зовнішністю, так і з активністю. Молодий, отже, гарний (модно вдягається і гарно пахне); молодий, отже, може бігати і стрибати, гратися і навчати того, чого бажає навчитися дитина (наприклад, захищатися).

Таким чином, сучасні вихователі (а також й інші дорослі, що спілкуються з дітьми) можуть зробити певний висновок.

Як тільки дорослі перестають стежити за своїм зовнішнім виглядом і займати активну позицію в іграх та інших видах діяльності дітей, вони автоматично переходять до категорії “старих”.

На наш погляд, оцінка вихователя дітьми з точки зору його віку має бути стимулом для безперервного розвитку та самовдосконалення педагога.

Цікавим є підхід до оцінювання дітьми й дорослими такої якості вихователя як доброта. Ми констатували, що для дітей доброта є найважливішою якістю педагога (100%), для батьків важливою, але не головною (56%). Майже половина батьків вважають, що вихователь має бути вимогливим і компетентним у питаннях виховання та розвитку дитини. У цьому питанні ми віддаємо перевагу дітям.

“Добрий” у розумінні дитини — такий, який “може послухати, чого хочуть діти, а не тільки говорити, щоб вони робили, як він (вихователь) хоче!”.

Ми бачимо за цим судженням 5-річного хлопчика бажання будувати взаємини з педагогом не за принципом “керівник — підлеглий”, а з позиції взаємоповаги, в якій дитині надається певна самостійність у думках, словах, діях.

Діяльність сучасного педагога відбувається в складних умовах впливу на ефективність його роботи низки суперечностей. З одного боку, це пришвидшення темпу інтелектуального розвитку дошкільнят, з іншого — загальне послаблення їхнього імунітету. Ми спостерігаємо чітко стратифіковане (тобто розшароване) суспільство і не бачимо оптимальних умов для соціалізації та реалізації потенційних можливостей великої частки дітей у період дошкільного дитинства. Усвідомлюємо нагальну потребу у формуванні в малят позитивного світосприйняття і, водночас, спостерігаємо вплив соціальних стресових чинників на особистість дитини. Висока відповідальність перед суспільством і значущість роботи вихователя ніяк не корелює з нівелюванням у соціальному та економічному плані “вартості” цієї професії.

Попри всі протиріччя, нині дошкільний педагог — не просто вихователь, а радше координатор і стимулятор внутрішніх сил розвитку дитини. Він здійснює її захист як від внутрішніх (особистісних), так і від зовнішніх (соціальних) негативних впливів.

Дослідження психологів доводять: сучасні діти потребують самостійності як умови розвитку і свободи вибору як її джерела. Проте парадоксальність ситуації полягає в тому, що прагнення до самостійності яскраво проявляється в ранньому віці. Власне, у той період, коли дитина виховується в сім’ї. І саме в сім’ї дитину досить часто обмежують у прагненні до самостійності: хоче вдягнутися сама — ні, тому що ми поспішаємо; хоче поставити на стіл посуд — ні, “розіб’єш”.
Зате привівши дитину до закладу дошкільної освіти, батьки ставлять перед педагогами вимоги: ви повинні… (а далі йде перелік якостей дитини, які, на думку батьків, мають формувати вихователі). Тому однією з пріоритетних фахових компетентностей сучасного дошкільного педагога є комунікативна.

Саме комунікативна компетентність є тим місточком, який здатен об’єднати педагогів і батьків навколо інтересів дитини.

Взаємодія з батьками може будуватися лише на принципах ділового партнерства, взаємної довіри і поваги. А серед методів педагогічного впливу перевагу слід віддавати практичним: грі, спільній діяльності, моделюванню, вправам, експериментуванню тощо.

Зауважимо: серед різних видів діяльності діти насамперед обирають гру. І прагнуть до спільної з вихователем ігрової діяльності. Всупереч поширеній думці дорослих про потяг сучасних малят до комп’ютерних ігор, ми не побачили цього у відповідях дітей. Комп’ютер стає цікавим тоді, коли зникає інтерес чи можливість спілкування з дорослим. Завдання сучасного вихователя — створити для дітей простір, у якому чільне місце належить цікавому дозвіллю, іграм та спілкуванню з однолітками й дорослими, які люблять, поважають і розуміють дітей. Не менш важливо навчити цього батьків.

Суспільство висуває високі вимоги до юного покоління і бажає бачити молодь моральною, активною, самостійною, креативною. Пам’ятаймо,що особистість формується у взаємодії з особистістю.

Педагог має бути особистістю, яка відзначається ерудицією, благородством почуттів, естетичним зовнішнім виглядом, активним сприйняттям довкілля, активною життєвою позицією.

ВЕКТОРИ САМОРОЗВИТКУ

Вимоги до сучасного вихователя можна систематизувати за трьома напрямками, які можуть стати провідними векторами саморозвитку.

Перший (світоглядний): педагог має бути людиною, яка мислить категоріями Всесвіту. Тобто його цінності, картина світу і світосприйняття мають бути згармонізовані із загальнолюдськими цінностями і законами розвитку Природи.

Другий (професійний): вихователь має бути професіоналом у своїй справі, тобто фаховокомпетентним. А саме: володіти ґрунтовними знаннями з фізіології дитини, вікової психології, дошкільної педагогіки, фахових методик. У його інструментарії мають бути сучасні технології розвитку дитини. З ним має бути цікаво кожній дитині. Енциклопедична обізнаність — необхідна риса вихователя.

Третій (особистісний): професійно значущими якостями педагога є доброта, емпатія, оптимізм, емоційність. Він має бути здатним і відчувати потребу вчитися впродовж життя, зокрема й у своїх вихованців. І головне — усвідомлювати свою відповідальність перед дитиною, її батьками, суспільством.

Презентаційний калейдоскоп:
1. Презентація «Ведення документації вихователя-методиста»

2. Презентація «Палітра кольорів у малюванні»

HotLog